Майстер психологічної новели

13.05.2021 13:38

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики. Він увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства під владою Австро-Угорської монархії, а згодом шляхетської Польщі.

З нагоди 150-річчя письменника-новеліста бібліотекарі бібліотеки-філії №10 підготували віртуальну виставку «Співець української землі» яку можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=nz8MisKL238

Людські сльози між словами

12.05.2021 14:34

14 травня 2021 року Україна відзначатиме пам'ятну дату − 150-річчя з дня народження Василя Стефаника.

З огляду на значний внесок у розвиток української літератури, культури та  суспільно-політичного життя України,  бібліотекарі філії №19 провели відеоогляд творчості «Велич особистості. Василь Стефаник». Діти ближче познайомилися з майстром психологічної новели та засновником експресіонізму в українській прозі. Відчули атмосферу, в якій творив  неперевершений майстер стислої, драматичної за змістом, глибоко ліричної соціально-психологічної новели. На поличках книжкової виставки «Моє слово» можна було переглянути сучасні видання автора від українських видавництв .

Талановитий письменник-реаліст, володар селянських дум − так називали  Василя Стефаника, таким він залишається в нашій пам’яті і сьогодні.

Світловідбивний креатив

12.05.2021 09:29

Команди проєкту "Амбасадори безпеки" бібілотечної системи Кропивницького взяли участь у Майстерні флікерів online: Світловідбивний креатив. Вкотре нагадали, що профілактична і просвітницька діяльність є важливим чинником безпекової культури жителів громади. Саме тому майстерні, які проводять бібліотекарі, мають не лише творчий напрямок, а й освітню мету.

Звісно, у людей креативної професій і майстерні креативні! Тому під час ефіру учасники познайомилися з варіантами флікерів різноманітних форм, які можна створити своїми руками, дізналися як можна зробити одяг та сумку ще більш видимими за допомогою світловідбивних стрічок, а також отримали детальну інструкцію зі створення кота-флікера від Оксани Білобрової (Патрульна поліція Кіровоградської області) та Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім.Т.Шевченка.

Майстерня відбувалася завдяки спікеркам:

Ірина Ткаченко, директорка Агенція сталого розвитку "Хмарочос", координаторка проєкту Амбасадори безпеки;

Вікторія Поліщук, кураторка команд амбасадорів з Міської централізованої бібліотечної системи міста Кропивницького;

Анна Ліщина, засновниця бренду Валіза див /ValizaDyv/ та ініціативи Лавандова історія-Нове.

Ми безпечні пішоходи

12.05.2021 09:24

Захід  проходив  в рамках проєкту “Амбасадори безпеки”, що втілюється за підтримки Канадсько-українського проєкту розвитку поліції (CUPDP) коштом уряду Канади через Міністерство закордонних справ Канади + у партнерстві з Агенцією сталого розвитку "Хмарочос" та Управлінням патрульної поліції у Кіровоградській області.

Жінка на війні

11.05.2021 08:14

День  перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – особливе свято для бібліотекарів і читачів Центральної міської бібліотеки для дітей.

Протягом місяця в книгозбірні тривав Марафон читання «В серцях і книгах пам'ять про війну». Найпопулярнішими стали твори Бориса Васильєва,Світлани Алексієвич та Василя Бикова.

Жінці на війні бібліотекарі і читачі присвятили колективну роботу - відеокейс «Жіночі історії часів Другої світової війни». Мати, любляча дружина, турботлива сестра, кохана - вона рішуче й відважно стала на захист Батьківщини.

Презентація відео відбулась напередодні Дня перемоги, яке співпало з Днем матері.

День матері

11.05.2021 08:12

В цьому році День матері відзначається 9 травня.

Ми вітаємо всіх матусь з цим святом! Миру Вам, добра і здоров’я, рідні наші!!! Пропонуємо для Вас висловлювання ПРО МАМУ видатних людей у їх творах.

Всі матері трошки божевільні. Джером Девід Селінджер (Ловець у житі)

Не слід затівати сварки з жінкою, у якої пробудилися материнські почуття. На її боці вся мораль світу. Еріх Марія Ремарк (Три товариші)

Мати — це саме зворушливе з усього, що є на землі. Матір — це значить: прощати і приносити себе в жертву. Еріх Марія Ремарк (Притулок мрій)

Серце матері – це безодня, у глибині якої завжди знайдеться прощення (Оноре де Бальзак)

Мати частіше всього сильніше любить саме те дитя, яке змусило її більше страждати. Віктор Гюго (Собор Паризької Богоматері)

Ви не перестанете бути дитиною, поки у вас є мама (С. Джеєт)

Любов матері всесильна, первісна, егоїстична і водночас безкорислива. Вона ні від чого не залежить (Теодор Драйзер)

Любов між чоловіком і жінкою – почуття людське: воно народжується, живе і вмирає... Материнська любов – божественне почуття: вона безсмертна. (Тетяна Ліндберг)

Мати — Бог в очах дитини (Сайлент Хілл)

Перший подарунок, який дає нам мати, – це життя, другий – любов, і третій – розуміння (Дірк Брауер)

Тільки мама носить нас все життя: 9 місяців в животі, до 3-х років на руках і все життя у своєму серці!

У житті немає жодної ролі, яка була б важливішою за роль материнства (Елдер М. Рассел Баллард)

Іноді сила материнства потужніша, ніж закони природи (Барбара Кінгсолвер)

Хто сказав, що ангелів не існує? Просто на Землі їх називають мама!

Бібліотека сімейного читання №18 запрошує всіх почитати щось нове або згадати класичні твори цих або інших авторів. Пориньте у море материнської любові!!!

Ніколи знову…

11.05.2021 08:10

Доки світанками сонце встає, а на калині зозуля кує – пам’ять людська не забуде повік мук закатованих, попелу крик.  Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

Працівники бібліотеки-філії №8 протягом дня провели сторітелінг «Ніколи знову…»., щоб висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки

У цей день традиційно провели хвилину мовчання, а також огляд-презентацію книжкової виставки «Пам’ятаємо, пишаємось». Деякі відвідувачі з хвилюванням розповідали історії про своїх рідних, які були учасниками тих буремних подій.

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.

Від мами до доні – квітуче роздолля

11.05.2021 08:03

7 травня в бібліотеці-філії №2 відбувся захід присвячений Дню матері.

Разом з користувачами бібліотекарі відповідали на питання: «Які ж квіти найбільше полюбляють в Україні?», запропонували переглянути презентацію "Квіти-символи України", говорили про цих одвічних супутників людини, які широко застосовуються в обрядах, в побуті, чи просто як окраса, що милує око, веселить душу.

Протягом дня відбувався обмін досвідом  озеленення українського подвір’я, адже квітник був неодмінною частиною садиби українського селянина, він прикрашав причілок хати, що найчастіше виходив на вулицю. Іноді квітники обгороджували невеликим парканом, а то й просто обсаджували рядочком квітів чи низькорослих кущів. Такі квітники й зараз прикрашають хати українців у селах та балкони мешканців міста.

Господині вирощували квіти біля хати влітку, а щоб зберегти цю красу суворої зими, ще й малювали їх на стінах, на печі, вишивали на одязі. Саме вони були символами доброти, щедрості душі. Вони лікували від хвороб, служили оберегами від злого ока. Дівчата, збираючись на вечорниці або на свята, плели з них вінки. Мальви, чорнобривці, калина, барвінок, жито, м'ята, нагідки, жоржини, чебрець – переплітаючись, створювали для дівчини неповторну прикрасу, підкреслювали її чарівну красу.

Наші предки лікували хвороби не ліками з аптеки, а знову ж таки за допомогою рослин, що росли на подвір’ї. У кожної господині під стріхою висіли пучечки засушених трав, що були найпершими ліками. Учасникам заходу пропонувалось пізнати засушені трави на столі, відвари рослин, зображення рослин на фото. А для визначення рослини, читачі пригощались чаєм, що з них заварений.

І звичайно ж кожен бажаючий мав можливість познайомитись з викладкою літератури «Квітковий світ України».

Символ героїчного минулого

11.05.2021 07:58

76 років минуло після закінчення Другої світової війни 1939-1945 років. У наших серцях шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом. Дні визволення завжди залишаться у пам’яті народній.  Вони  є символом пам’яті про загиблих воїнів–визволителів, ветеранів.  Багатий матеріал зібраний у бібліотеці-філії №10 про героїв-завадівців, який постійно поповнюється.  Відвідувачі  протягом Дня історичної пам’яті «Пам’ять вічно жива!»  знайомились з циклом виставок: «Тихі зорі пам’яті»; «Моє дитинство, вбите на війні…», «Солдати слави не шукали»; «Герой-мінометник», «Світлини родини Луньових». Документи, матеріали, фотографії виставок розповідають  про участь наших земляків у Другій світовій війні, про  героя-мінометника Павла Луньова. Його іменем названа головна вулиця мікрорайону Завадівки, де знаходиться наша бібліотека, Завадівська гімназія.    Особливо зворушили юних користувачів фото своїх родичів.  Дорослі більше дізналися про своїх батьків, які пройшли нелегкими дорогами тієї страшної війни.

Юні відвідувачі вітали земляків дітей-війни та єдину учасницю бойових дій 96-річну Ольгу  Пересипко, бажали їй здоров’я на довгії роки. Вона частий гість бібліотеки-філії №10, де ділиться з юними читачами живими спогадами про війну. Розповідає, що після визволення Кіровограда військкомат призвав її в штаб цивільної оборони, де вона вивчала військову справу. Війна, ще котилася Європою, а дівчина разом з іншими жінками відбудовувала Кіровоград – відновлювала заводські цехи «Червоної зірки». На заводі почула і таку довгождану звістку про перемогу.

…Мир і віра у краще майбутнє надихали людей, вони хотіли любити і жити. Після війни Ольга вийшла заміж за Анатолія Пересипка, який воював, був у полоні, а додому повернувся скаліченим. Проте це не завадило їхньому щастю, у них народилося двоє дітей, які продовжили рід у чотирьох внуках. А сьогодні Ольга Максимівна має ще трьох правнуків. У свої роки жінка сама порає своє господарство. Ольга Максимівна має ясну пам’ять і залюбки спілкується з людьми.

Не щезне з пам’яті людської, і не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу. Це вічне благання миру на землі на всі віки.